Історія Кам’яногребельської школи.
За розповідями старожилів, в давні часи, ще на початку 20 століття в селі батьки посилали дітей до священика, і той навчав їх початкам грамоти. Прізвище священика було Боголюбський. Він був із родини священиків. Церкву, в котрій і проходило навчання, в 20-30-х роках розібрали комсомольці. Священика забрало ГПУ. Його вели від села до Сквири із закрученими за спиною руками. Далі він зник в застінках тодішнього ГУЛАГУ. Це було десь в тридцяті роки.
Якийсь час у селі була школа
грамоти. Люди пам’ятають вчительку Параску Василівну Пулярт. Спочатку навчання проходило
по хатах, але згодом вивезли сім’ю священика до Сибіру і в хаті почала працювати початкова школа. Дітей
шкільного віку було багато, і тому під школу використали ще одну хату багатого
селянина, сім’ю которого теж вивезли до Сибіру.
В цих двох хатах і проходило
навчання дітей села до 60-х років. Одне з приміщень стояло біля самого ставка,
а друге - на території нинішнього шкільного двору. На місці церкви і кладовища,
де були старі поховання, організовано спортивні майданчики, які і дотепер
входять в спортивну зону нинішньої школи. У 1962 році поряд із старою будівлею
школи - хати було завершено будівництво нової двохповерхової школи. Поруч зі
школою побудовано приміщення майстерні по металу, а з часом і майстерні по
дереву.
На той час у школі навчалось біля 600 дітей. Жителі пам’ятають, що на будівництво нової не вистачало будматеріалів і було делеговано в Київ до Сидора Артемовича Ковпака "ходаків - делегатів”.
І саме його вагоме слово додало необхідну кількість дерева, цвяхів, шиферу та ін.. У складі делегатів була вчителька Мазуренко Марія Петрівна.
Складна і драматична історія нашого люду визначала і характер та роботу школи, яка була в центрі суспільного життя.
У 1990 році при школі створено краєзнавчий музей, який поповнюється матеріалами юних краєзнавців. Серед експозицій музею:
- "Історія села, уклад та побут селян з давніх часів і до сьогодення”;
- "Історія села в роки Великої Вітчизняної війни”;
- "Природа та рекреаційні ландшафти околиць села”;
- "Декоративно-прикладне мистецтво на Сквирщині”;
- "Туристично-краєзнавчий”.
