Ось і настав цей незвичайний день. День святковий, радісний, веселий і сумний водночас. День розставання зі школою, рідними, затишними стінами, гомінкими коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, люблячими батьками, рідною домівкою. Тільки вчора останнім акордом шкільної симфонії відлунали екзамени. Залишились позаду і казково-незвіданий світ пізнання, і щире спілкування, і до болю знайома мелодія останнього шкільного дзвінка. Все це - позаду. А попереду самостійне життя. Радісно розправляти крила і боляче лишати такі рідні місця, де пролетіло 15  трепетних, неповторних літ.

У цей незвичайний і урочистий день прощається із рідною школою 9-й клас. Ось і настала довгоочікувана мить, коли директор школи Сопіженко Г.П. востаннє звернулася до них, щоб вручити їх перший документ про освіту. Вчителі передали свої знання випускникам, вклали в кожного часточку свого серця ,допомогли знайти своє місце в житті. Хай же воно буде сповнене радістю, щастям, творчою працею. Досягти цього буде нелегко, адже від сьогодні кожен піде своїм власним шляхом, не оглядаючись, не чекаючи підказок, кожному доведеться самостійно шукати відповіді на безліч запитань. І, щоб старт у самостійне життя був значно легшим, з напутніми словами до випускників звернулися батьки, перша вчителька Мошківська А.А.  та голова сільської Ради  Лось Т.С..

Тож побажаймо нашим випускникам : «Нехай школа залишиться для вас тим промінчиком любові і добра, котрий вказує, як іти, щоб не спотикнутися.»